Із перших днів широкомасштабного вторгнення вчитель нашої гімназії Алла Полунчукова кожну свою вільну хвилину присвячувала пошиттю амуніції для захисників. Вироби Алли Миколаївни одразу ж прославили себе, оскільки були надзвичайно високої якості. Знайомі і незнайомі запитували про вчительку трудового навчання, йшли до нашого закладу з єдиним проханням – допомогти пошити щось дуже потрібне для своєї рідної людини, яка воює чи збирається на фронт. Вчителька нікому не відмовляла. Коли у всіх закінчувався робочий день, вона продовжувала шити.

У колективі помічали втому Алли Миколаївни, тому приходили на допомогу – кожному знаходилась робота. На диво всім, швидко і легко опанував швейну справу вчитель фізичної культури Вячеслав Сабадир, у якого багато друзів вже захищали нашу країну. Допомагаючи Аллі Миколаївні, починав з простих дій, а сьогодні вироби вчителя могли б конкурувати з будь-якими найдорожчими дизайнерськими. 

Коли замовлення стали  масовими, на допомогу прийшла Наталя Волошина, яка взяла на себе роботу логіста, що суттєво економило час. Олексій Петрук став душею та підтримкою нашого швейного цеху, коли занепадали духом або було страшно, став нашими швидкими колесами. Він тихо, не вимагаючи нічого взамін, завжди був поряд. Людина з великим серцем!

Волонтери гімназії вже другий рік не покладаючи рук працюють безкорисливо, від душі, адже всі ми тут – освітянський фронт!